У 1 клас! Інтелектуальна готовність до навчання PDF Друк e-mail

Для батьків майбутніх першокласників!

Інтелектуальна і пізнавальна готовність

дитини до навчання  школі

 

На сьогоднішньому інтерактивному занятті ми розглянемо інтелектуальну і пізнавальну готовність дітей до навчання у школі.

Інтелектуальна готовність до школи передбачає наявність у дитини світогляду, володіння певною кількістю знань про навколишнє середовище, уміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати, а також розвиток пізнавальних здібностей - мислення, пам’яті, уваги, сприймання, уяви.

Завдання: Перевірте, на які запитання ваша дитина дає відповіді (відповідно до віку) і разом з нею знайдіть відповіді на інші запитання

Перелік запитань, доступних дитині 5-6 років

1. Як тебе звати?

2. Як звати твою маму, тата (сестричку, братика)?

3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш – дядьою чи тьотьою?

4. Зараз ранок чи вечір? (День чи вечір?)

5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка, плаття?

6. Скільки у тебе пальців на руці? Покажи два пальчики, три.

7. Скільки очей у ляльки, у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?

8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?

9. Коли можна покататись на санчатах – взимку чи влітку? Чому?

10. Коли можна купатись в річці – взимку чи влітку? Чому?

11. Яких ти знаєш тварин, пташок? Хто більший: корова чи курка? (Птах чи бджола?) У кого більше ніг: у собаки чи у півня?

Перелік запитань, доступних дитині 7 років

1. Назви своє  прізвище, ім’я та по-батькові.

2. Хто старший: ти, чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? Скільки тобі буде через рік? Через два роки?

4. Коли ти снідаєш - вранці чи ввечері? Обідаєш - вранці чи вдень? Що буває раніше - обід чи вечеря? День чи вечір?

5. Де ти живеш? Ким працюють твої тато, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року - зима, весна, осінь чи літо? Чому ти так думаєш?

7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?

8. Що робить листоноша, лікар, вчитель? Хто лікує людей? Хто вчить?

9. Що більше: 8 чи  9, 5 чи 3. Що менше? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3.

10. Покажи свою праву руку, ліве вухо. Що знаходиться праворуч, ліворуч у цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити,  коли ненароком зламаєш чужу річ?

Назвемо ознаки інтелектуальної готовності дитини до навчання у школі:

- дитина знає назву міста, в якому живе, країни, її столиці, свою адресу, телефон;

- знає своє прізвище, ім’я та по-батькові, скільки їй років, хто є старшим чи молодшим за неї з братів чи сестер і наскільки);

- знає імена, по-батькові мами, тата, ким працюють, імена бабусь, дідусів (розуміє, що бабуся – мама, а дідусь - тато);

- орієнтується  в порах року, їх послідовності, основних ознаках;

- знає місяці, дні тижня, рік;

- знає основні види дерев, квітів, домашніх та диких тварин;

- розуміє, як співвідносяться між собою частини людського тіла;

- знає шлях від школи додому і назад (вже в 1-му класі);

- відкриває і закриває самостійно двері квартири;

- знає і виконує правила дорожнього руху, вміє поводити себе на вулиці;

- має просторові уявлення: верх – низ, під – над, ліво - право;

- має уявлення про техніку, явища природи, суспільні явища;

- на слух оволодіває розмовною мовою, розуміє її, чітко відповідає на запитання дорослих.

Але інтелектуальна готовність не зводиться лише до словникового запасу дитини, спеціальних умінь і навичок. Існуючі програми навчання вимагають від неї уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати, робити самостійні висновки.

Один із показників готовності дитини до школи – розвиток її психічних процесів.

Увага

Характерною віковою особливістю у шестирічному віці є нерозвинена увага. У дітей домінує мимовільна увага (спрямування на нові, яскраві, несподівані та захопливі об’єкти). Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги, як нестійкість. Діти цього віку здатні до довільної уваги, проте її стійкість ще невелика і багато в чому залежить від умов організації навчання та ін­дивідуальних властивостей. Варто зазначити, що це стосується й однотипної діяльності. Наприклад, дитина може активно, зосереджено, без відволікання займатися однотипною діяльністю (читанням, письмом, бесідою тощо) не більше 10-12 хв. Крім цього, важливо мати на увазі, що діти не здатні швидко і надто часто пере­ключати увагу з одного об’єкта на інший.

Виконуючи певні види вправ, можна досягти покращення стійкості уваги:

Вправи на розвиток обсягу і переключення уваги: Дитині пропонують розглянути кімнату і знайти шість предметів: які містять геометричні фігури (коло, квадрат, трикутник, прямокутник тощо); які мають певне забарвлення (червоне, зелене тощо); які виготовлені з певних матеріалів (дерева, пластмаси, скла, металу тощо).

Вправи на розширення і звуження уваги: Дитині можна запропонувати розглянути певний об’єкт (поличку шафи, вітрину магазину, картину тощо). Потім пропонується перелічити у цьому об’єкті (на поличці шафи і т.д.) предмети.

Дорослий говорить слово «поличка» («вітрина», «картина» і т.д.), а дитина відтворює (називає) побачені речі. Потім вправа проводиться у зворотному порядку: від найменшої деталі перейти до цілого.

Пам’ять

У шестирічок переважає мимовільне запам’ятовування, але у цьому віці змінюється співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування в бік зростання останнього. Тому пам’ять розвивається передусім у напрямку посилення її довільності, зростання можливості свідомого керування нею та збільшення обсягу смислової, словесно-логічної пам’яті. Дані досліджень свідчать, що за вмілого керування їхньою навчальною діяльністю діти вже можуть виділяти у зрозумілому для них матеріалі опорні думки, пов’язані між собою, і завдяки цьому успішно запам’ятовувати. Ви­користання наочних засобів навчання сприяє розвитку довільного запам’ятовування. При цьому також розвивається здатність довільного відтворення матеріалу.

Обсяг пам’яті різко зростає при активному й усві­домленому сприйманні і запам’ятовуванні.

Вправи на розвиток слухової словесної пам’яті: Дитині зачитується список з 10 не пов’язаних між собою слів: голка, троянда, кішка, годинник, пальто, вікно, пилка, нога, ваза, стіл. Дитина відтворює те, що запам’ятала. (! Бажано довести до 7 слів.)

Вправи на розвиток асоціативної пам’яті: Дитині зачитують 10 слів і пропонують уявити образ, пов’язаний з кожним словом. Завдання дитини – створити в уяві деякий ланцюжок подій, де кожен наступний образ, пов’язаний зі словом, мав би зв’язок з попереднім. Бажано, щоб утворилося оповідання чи маленька історія. Приклад набору слів: дерево, верблюд, повітря, квітка, майданчик, кіно, директор, камінь, ключ, терези.

Мислення

Найбільш характерні для дітей цього віку наочно-образне і дієво-образне мислення створюють передумови для формування логічної форми мислення. Саме в цей період здійснюється перехід від наочно-образного, конкретного мислення, притаманного дошкільникам, до понятійного, науково-теоретичного.

Їм легше проаналізувати конкретний факт та зробити з нього певні висновки, ніж навести приклад до загального положення.

Діти з недостатньо розвиненим логічним мисленням потребують:

1. Роз’яснення змісту завдань, відпрацювання та закріплення розумових дій, що потрібні для виконання цих завдань у роботі з навчальним матеріалом.

2. Розвиток уяви та фантазії на матеріалі сюжетних ігор, прогулянок, екскурсій, перегляду телепередач, читання ілюстрованих книжок із обов’язковим обговоренням вражень для того, щоб навчити дитину краще спостерігати, виділяти і розуміти причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами навколишнього світу.

Вправи на розвиток кмітливості та ерудованості: Дитині дають завдання:

- назвати три слова, що починаються на літери «м», «г», «д»;

- назвати чотири тварини на літеру «с»;

- назвати чотири ягоди на літеру «к»;

- назвати п’ять міст на літеру «р»;

- назвати три квітки на літеру «г» чи «м»;

- назвати чотири держави на літеру «а»;

- назвати шість імен на літеру «в».

Вправи на розвиток творчого мислення: Дитині пропонують будь-які три слова, не пов’язані між собою за змістом (н.п., озеро, олівець, ведмідь, чи весна, дерево, вікно). Дитині потрібно скласти якнайбільше речень із цими словами.

Уява

Уява в шестирічному віці надзвичайно бурхлива, яскрава, з характерними рисами некерованості. В процесі навчання вона поступово розвивається, зокрема удосконалюється відтворююча уява, стаючи дедалі реалістичнішою та керованішою.

Інтенсивно формується творча уява на базі минулого досвіду, з’являються нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів.

Вправа на розвиток уяви: Дитині показують чорнильні плями і пропонують відповісти на запитання «Що ти бачиш на цій плямі? Що тобі нагадує ця пляма?»

З результатів відповідей можна зробити висновок про розвиток фантазії у дітей, а з того, що побачила дитини в плямах, - про спрямованість її особистості.

Вправа на розвиток випереджального відображення реальності: Дитині зачитують початок речення, наприклад: «Я пішла(ов) до ванної кімнати вмиватися, відкрила(в) кран і тут раптом …» Завдання дитини – скласти якомога більше варіантів його закінчення. Варіанти повинні мстити в собі описи незвичайних, інколи фантастичних подій. Ця вправа розвиває здатність швидко і легко породжувати найнесподіваніші образи фантазій і сміливо поєднувати їх із повсякденними подіями.

 

Пізнавальна готовність до школи передбачає те, що дитина:

- активна, зацікавлена, завдання виконує з інтересом, самостійно, не потребує зовнішніх стимулів;

- завдання прагне виконувати самостійно;

- завдання виконує у швидкому темпі;

- має змістовну,  виразну,  граматично вірну мову;

- має достатньо широкі та конкретні уявлення про світ;

- має сформовані інтелектуальні вміння (аналізу, порівняння, узагальнення, встановлення закономірностей), вірно визначає зміст та розуміння того, що аналізується, точно і вірно узагальнює його в слові, бачить та усвідомлює тонкі відмінності при порівнянні, знаходить зв’язки.

Завдання: Поспостерігайте, чи ваша дитина

• Любить ставити запитання.

• Любить нові ігри, ідеї.

• Любить розфарбовувати, малювати.

• Найкраще навчається, роблячи відкриття.

• Більше любить процес навчання, ніж результат.

• Береться за більшу кількість справ, ніж може зробити.

Якщо більшість цих справ дитина полюбляє, то у неї сформована пізнавальна готовність до навчання у школі.

 

Оцініть розвиток значимих для школи

інтелектуальної і пізнавальної діяльності своєї дитини

1) Кругозір:

а) уявлення про світ достатньо широкі та конкретні, може розповісти про країну, місто, в якому проживає, про тварин та рослин, пори року;

б) уявлення достатньо конкретні, але обмежені безпосередньо оточуючим;

в) кругозір обмежений, знання навіть про безпосередньо оточуюче середовище безсистемні та неповні.

 

2) Розвиток мови:

а) мова змістовна, виразна, граматично вірна;

б) дитина вагається у підборі слів, у висловленні думок, в мові зустрічаються окремі граматичні  помилки, вона недостатньо виразна;

в) слова потрібно витягувати, відповіді частіше всього прості, в мові багато помилок (невірний порядок слів, незакінченість речень).

 

3) Розвиток пізнавальної активності, самостійності:

а) дитина активна, зацікавлена, завдання виконує з інтересом, самостійно, не потребує додаткових зовнішніх стимулів;

б) дитина недостатньо активна і самостійна, при виконанні завдань потрібна зовнішня стимуляція, коло питань, що цікавлять, дуже вузьке;

в) рівень активності, самостійності низький, при виконанні завдань потрібна постійна зовнішня стимуляція, зацікавленості до зовнішнього світу не спостерігається.

 

4) Сформованість інтелектуальних вмінь (аналізу, порівняння, узагальнення, встановлення закономірностей):

а) вірно визначає зміст та розуміння того, що аналізується, точно і вірно узагальнює його, бачить та усвідомлює тонкі відмінності при порівнянні, знаходить зв’язки;

б) завдання, що потребують аналізу, порівняння, узагальнення і встановлення закономірних зв’язків, виконує зі стимулюючою допомогою дорослого;

в) виконує завдання з організуючою та спрямовуючою допомогою дорослого, може перенести засвоєний спосіб діяльності на виконання подібного завдання;

г) при виконанні завдань, що потребують аналізу, порівняння, виділення головного, встановлення закономірностей, потрібна навчаюча допомога, яка сприймається важко, самостійне перенесення не здійснюється.

 

5) Довільна діяльність:

а) утримує ціль діяльності, складає її план, вибирає адекватні засоби, перевіряє результат, сам переборює труднощі в роботі, доводить справу до завершення;

б) утримує ціль діяльності, складає її план, вибирає адекватні засоби, перевіряє результат, але в процесі діяльності часто відволікається, труднощі переборює лише при психологічній підтримці;

в) діяльність хаотична, непродумана, окремі умови завдання, що вирішується в процесі роботи, губляться, результат не перевіряється, перериває діяльність через труднощі, що виникли, стимулююча та організуюча допомога малоефективна.

 

6) Контроль діяльності:

а) відповідність результатів зусиль дитини і поставленої цілі, дитина сама може співставити всі отримані нею результати з поставленою метою;

б) часткова відповідність результатів зусиль дитини і поставленої мети, самостійно дитина не може виділити цю відповідність;

в) повна невідповідність результатів своїх зусиль і поставленої мети, дитина сама цієї невідповідності не бачить.

 

Висновки (загальна середня оцінка рівня розвитку пізнавальної діяльності):

1) вище середнього, середній (розвиток більшості показників готовності оцінюється першим рівнем);

2) нижче середнього (розвиток більшості показників готовності оцінюється другим рівнем);

3) низький (розвиток більшості показників готовності оцінюється третім рівнем).

4) дуже низький (розвиток інтелектуальних вмінь оцінюється четвертим рівнем при оцінці більшості показників третім).

 
Как создать школьный сайт.